24 лютого 2022 року…
24 лютого 2022 року… Дата яка змінила все, розуміння світу, сприйняття людей, поріг болю і жалю. В цей день небо розірвали ракети, а душу жахливі новини. Війна. Хтось збирав тривожну валізу, хтось облаштовував укриття, хтось робив коктейлі і плів маскувальні сітки, а хтось взяв до рук зброю.
Але всі ми твердо вирішили, що будемо жити, що не здамося. Україна не здасться.
Сьогодні виповнюється 3 роки від початку злочинного повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку москва розпочала проти України майже 11 років тому.
Багато сліз, болю і страждань пройшов наш народ за цей час. І як би не було боляче пригадувати, ми повинні! Ми повинні пам’ятати, від малого і до великого, завдяки чому і якою ціною ми живі і вільні! Ми хочемо пригадати цей період, зі страхом, болем, героїзмом, а інколи зі сміхом, які нам довелось відчути. Бо саме в цьому періоді, в цьому горнилі всепожираючого вогню, виковувався істинний народ.
Вирішилось питання мови, релігії, з новою силою заговорили про традиції, про вишиванку, коляду, народне ремесло, народну пісню. Бо в цьому зберігалась пам'ять про те «хто ми є» про кожного і кожну завдяки кому ми можемо називати себе українцями і цю пам'ять ми понесемо далі.
Давайте разом сподіватися і вірити, що у наступному, 2026 році ми вже не будемо відзначати чергову річницю початку війни, а відсвяткуємо першу річницю Перемоги.
Слава Україні!
